ніжитися
НІ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, недок.
Відпочиваючи, перебуваючи в стані бездіяльності, відчути повне задоволення, насолоду від спокою, тепла тощо, поринати в солодку знемогу; пеститися.
Не ніживсь я зроду у неньки.., В постелі впівдня [опівдні] не валявся (Л. Боровиковський);
Михайлові соромно було ніжитись у теплі, знаючи, що всі інші потерпають від холоду (Ю. Збанацький);
Трохи полежала [Таня], ніжачись у ласкавих лапках дрімоти (А. Дімаров);
За два кроки від них, біля курятника, ніжилося на сонці ціле кодло темно-сірих вужів (Л. Юхвід);
* Образно. Навколо в обіймах степової тиші ніжилася земля (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)