нізащо
НІЗА́ЩО, присл.
1. Ні за яких обставин.
Він, Йон, і радніший би посватати Гашіцу, так що ж, коли батьки ворогують поміж собою і нізащо не пристануть на це (Коцюб., І, 1955, 245);
Наполеон поблажливо усміхнувся і повчально зауважив, що Смоленськ — старовинне місто і росіяни нізащо не залишать його без бою (Кочура, Зол. грамота, 1960, 129).
Ніза́що в (на) сві́ті — ні за яких обставин, ніколи.
Скільки не просив [Марусю].. Василь, щоб таки виходила сюди хоч через день або через два, так нізащо на світі не захотіла (Кв.-Осн., II, 1956, 51).
2. Без підстави, без причини.
Оксану вже починало гнітити мовчання це. І жаль було подругу: отак обидила її нізащо (Головко, І, 1957, 114);
[Рішар:] Де ваша мужність? Де ваша честь? Сором ваш де? [Артур:] Який тут сором, коли люди не хочуть гинути нізащо! (Мам., Тв., 1962, 59).
Словник української мови (СУМ-11)