нізчимний
НІЗЧИ́МНИЙ, а, е, розм. Зварений без приправи, пісний.
Він одсовував нізчимну юшку і починав бурчати (Коцюб., II, 1955, 21);
Борщ був нізчимний. Ані м’яса в ньому, ані сала, ані будь-яких інших присмаків (Збан., Сеспель, 1961, 386).
Словник української мови (СУМ-11)