нізчимний
НІЗЧИ́МНИЙ, а, е, рідко, НІЗЧИ́МНІЙ, я, є, розм.
Про страву – приготовлений без м'яса, жирів і т. ін., без приправи, нічим не засмачений; пісний.
Він одсовував нізчимну юшку і починав бурчати (М. Коцюбинський);
Борщ був нізчимний. Ані м'яса в ньому, ані сала, ані будь-яких інших присмаків (Ю. Збанацький);
Прийшла Оверкові годинонька лихая; Нізчимний борщ йому обрид..; Скоромного сердега забажав (Л. Глібов);
Нізчимня страва (Ганна Барвінок).
Словник української мови (СУМ-20)