Словник української мови в 11 томах

нікогісінько

НІКОГІ́СІНЬКО, займ. запереч., розм. Зовсім, абсолютно нікого.

Проходила я по всіх кімнатах — нема нікогісінько (Вовчок, І, 1955, 120);

Він побіг до вікна, виглянув на двір — нікогісінько (Фр., VII, 1951, 79).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. нікогісінько — нікогі́сінько займенник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. нікогісінько — див. безлюдно  Словник синонімів Вусика
  3. нікогісінько — займ. запереч., розм. Зовсім, абсолютно нікого.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нікогісінько — НІКОГІ́СІНЬКО, займ. запереч., розм. Зовсім, абсолютно нікого. Проходила я по всіх кімнатах – нема нікогісінько (Марко Вовчок); Він побіг до вікна, виглянув на двір – нікогісінько (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  5. нікогісінько — Нікогі́сінько, не відм.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. нікогісінько — Нікогісінько мѣст. Рѣшительно никто. Г. Барв. 352.  Словник української мови Грінченка