нікогісінько
НІКОГІ́СІНЬКО, займ. запереч., розм.
Зовсім, абсолютно нікого.
Проходила я по всіх кімнатах – нема нікогісінько (Марко Вовчок);
Він побіг до вікна, виглянув на двір – нікогісінько (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)НІКОГІ́СІНЬКО, займ. запереч., розм.
Зовсім, абсолютно нікого.
Проходила я по всіх кімнатах – нема нікогісінько (Марко Вовчок);
Він побіг до вікна, виглянув на двір – нікогісінько (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)