німчай

НІМЧА́Й, я́, ч., зневажл. Те саме, що ні́мець.

— Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая (Номис, 1864, № 943);

— Харитоне Кононовичу, — питав було хтось із старих його друзів, — що там чувати по світах, чи швидко німчая гнатимемо? (Ю. Янов., II, 1954, 162).

Значення в інших словниках

1. німчай — німча́й іменник чоловічого роду, істота німець зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. німчай — -я, ч., заст. Німець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. німчай — НІМЧА́Й, я́, ч., зневажл. Те саме, що ні́мець. – Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая (Номис); – Харитоне Кононовичу, – питав було хтось із старих його друзів, – що там чувати по світах, чи швидко німчая гнатимемо? (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах
4. німчай — Німчай, -чая м. Нѣмецъ. Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая. Ном. № 943.  Словник української мови Грінченка