німчай
НІМЧА́Й, я́, ч., зневажл. Те саме, що ні́мець.
— Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая (Номис, 1864, № 943);
— Харитоне Кононовичу, — питав було хтось із старих його друзів, — що там чувати по світах, чи швидко німчая гнатимемо? (Ю. Янов., II, 1954, 162).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- німчай — німча́й іменник чоловічого роду, істота німець зневажл. Орфографічний словник української мови
- німчай — -я, ч., заст. Німець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- німчай — НІМЧА́Й, я́, ч., зневажл. Те саме, що ні́мець. – Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая (Номис); – Харитоне Кононовичу, – питав було хтось із старих його друзів, – що там чувати по світах, чи швидко німчая гнатимемо? (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
- німчай — Німчай, -чая м. Нѣмецъ. Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая. Ном. № 943. Словник української мови Грінченка