німчин

НІМЧИ́Н, а́, ч., розм. Те саме, що ні́мець.

З ким я буду сю ніч ночувати, ой молодая, Чи з турчином, чи з німчином, ой чи з поляком (Чуб., V, 1874, 885).

Значення в інших словниках

1. німчин — ні́мчин іменник чоловічого роду, істота німець розм.  Орфографічний словник української мови
2. німчин — НІ́МЧИН, а́, ч., розм. Те саме, що ні́мець. З ким я буду сю ніч ночувати, ой молодая, Чи з турчином, чи з німчином, ой чи з поляком (П. Чубинський).  Словник української мови у 20 томах
3. німчин — Німчин, -на м. = німець 1. З ким я буду сю ніч ночувати? Чи з турчином, чи з німчином, ой чи з поляком? Чуб. V. 885.  Словник української мови Грінченка