ніпочому

НІПОЧО́МУ, НІПОЧІ́М, присл., розм.

1. За дуже низьку ціну, дешево.

[Павло:] Ідуть же люди в Оренбурзькі степи, покупили там за поміччю банка землі ніпочому, осілись на приволлі і живуть добре (К.-Карий, II, 1960, 107);

// у знач. присудк. сл.

Так [обережно] крокують, либонь, мисливці На ведмедів чи тигрів. Сміливці, Ті, для кого хоч смерть ніпочому, Та дарма не здадуться нікому (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 85).

2. у знач. присудк. сл. Дуже легко, без будь-яких труднощів.

Коваль провів їх батьківським поглядом, подумавши: "Молодість, їй все ніпочому…" (Бурл., М. Гонта, 1959, 50);

// Не становить загрози, нічого не значить.

Лютий мороз був тепер ніпочому (Кач., Вибр., 1947, 272);

Що для молодого хлопця помахати годину-другу сокирою! Дивись, він уже й пояс розмотує, свитку скидає, і зима йому ніпочім (Речм., Весн. грози, 1961, 53).

Значення в інших словниках

1. ніпочому — ніпочо́му прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. ніпочому — ніпочім, присл., розм. 1》 За дуже низьку ціну, дешево. || у знач. присудк. сл. 2》 у знач. присудк. сл. Дуже легко, без будь-яких труднощів. || Не становить загрози, нічого не значить.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ніпочому — НІПОЧО́МУ, НІПОЧІ́М, присл., розм. 1. За дуже низьку ціну, дешево. [Павло:] Ідуть же люди в Оренбурзькі степи, покупили там за поміччю банка землі ніпочому, осілись на приволлі і живуть добре (І. Карпенко-Карий); // у знач. присудк. сл.  Словник української мови у 20 томах
4. ніпочому — ДЕ́ШЕВО (про невисоку ціну), НЕДО́РОГО, ЗАДЕ́ШЕВО, УТРИ́ДЕШЕВА (ВТРИ́ДЕШЕВА) підсил., НІПОЧО́МУ (НІПОЧІ́М) розм., ЗА БЕ́ЗЦІНЬ (БЕЗЦІ́НОК) (БЕ́ЗЦІН рідше), ЗА ПІВДА́РМА розм., ЗА П'ЯТА́К (П'ЯТАКА́) розм., ТА́НО діал.  Словник синонімів української мови