Словник української мови в 11 томах

нічліжник

НІЧЛІ́ЖНИК, а, ч. Те саме, що нічліжа́нин.

Семенові якраз треба було ночувати в полі, укупі з нічліжниками, такими ж наймитами, як і він (Коцюб., І, 1955, 96);

— У тебе з чужих ніхто не ночує? — спитав Товкач. — Нема нікого. Колись, як був головою, нічліжники частенько надокучали, а це спокійно (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 307);

*У порівн. Роздобули [таласівці] десь картоплі, напекли у приску, тут же серед двору, вечеряли, мов нічліжники (Збан., Сеспель, 1961, 153).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. нічліжник — нічлі́жник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. нічліжник — -а, ч. Те саме, що нічліжанин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нічліжник — Ночувач, ночовик  Словник чужослів Павло Штепа
  4. нічліжник — НІЧЛІ́ЖНИК, НОЧЛІ́ЖНИК, а, ч. Те саме, що нічліжа́нин. Семенові якраз треба було ночувати в полі, укупі з нічліжниками, такими ж наймитами, як і він (М. Коцюбинський); – У тебе з чужих ніхто не ночує? – спитав Товкач. – Нема нікого.  Словник української мови у 20 томах