обагряти
ОБАГРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБАГРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док., перех., уроч. Забарвлювати в червоний, багряний колір або надавати червоного, багряного відтінку.
Обагряє вітер Наші лави юні (Ус., Лави.., 1948, 17);
// Заливаючи кров’ю, забарвлювати в червоний, багряний колір; закривавлювати.
З шиї струменіла кров, обагряючи білий сніг (Збан., Сеспель, 1961, 305);
— За що ти мене убив, Кров’ю землю обагрив? (Мал., Звенигора, 1959, 92).
◊ Обагря́ти (обагри́ти) ру́ки кро́в’ю — чинити вбивство (вбивства); ставати вбивцею.
На Кальварію йде велика громада різунів.., що в лютім [місяці] обагрили свої руки кров’ю (Фр., IV, 1950, 267);
Сплять мертвецьким сном.. ті, хто сьогодні ще й дитячою кров’ю руки свої обагрив (Гончар, II, 1959, 265).
Словник української мови (СУМ-11)