обачно

ОБА́ЧНО. Присл. до оба́чний.

Бідак живе обачно: раз на тиждень обідає, та й то не смачно (Укр.. присл.., 1955, 48);

Отець Харитін любив.. пожартувати.. Але з своєю Онисією Степанівною він жартував дуже обачно та обережно (Н.-Лев., III, 1956, 165);

З-за рогу виринув ще один гурт. На цей раз Сахно обачно поступилася (Смолич, І, 1958, 95).

Значення в інших словниках

1. обачно — оба́чно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. обачно — пр., обмірковано, помалу і пох. від ОБАЧНИЙ; о. оглядаючись на задні колеса, з осторогою, з оглядом, з озирками.  Словник синонімів Караванського
3. обачно — Присл. до обачний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обачно — ОБА́ЧНО. Присл. до оба́чний. Бідак живе обачно: раз на тиждень обідає, та й то не смачно (прислів'я); Отець Харитін любив .. пожартувати .. Але з своєю Онисією Степанівною він жартував дуже обачно та обережно (І.  Словник української мови у 20 томах
5. обачно — Оба́чно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. обачно — Обачно нар. Осмотрительно, осторожно, внимательно.  Словник української мови Грінченка