обвинений
ОБВИ́НЕНИЙ, ОБВИ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обвину́ти.
Параска внесла пачку, обвинену газетою і перев’язану шнурком (Фр., III, 1950, 445);
Грициха сиділа на припічку. Хору ногу, обвинену в кусник старої опинки, ..держала на стільці (Март., Тв., 1954, 74).
Словник української мови (СУМ-11)