1. Словник української мови в 11 томах

обвинений

ОБВИ́НЕНИЙ, ОБВИ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обвину́ти.

Параска внесла пачку, обвинену газетою і перев’язану шнурком (Фр., III, 1950, 445);

Грициха сиділа на припічку. Хору ногу, обвинену в кусник старої опинки, ..держала на стільці (Март., Тв., 1954, 74).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обвинений — обви́нений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обвинений — обвинутий, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обвинути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обвинений — ОБВИ́НЕНИЙ, ОБВИ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обвину́ти. Параска внесла пачку, обвинену газетою і перев'язану шнурком (І. Франко); Грициха сиділа на припічку. Хвору ногу, обвинену в кусник старої опинки, .. держала на стільці (Л. Мартович). Словник української мови у 20 томах