обвинувальний

ОБВИНУВА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який містить у собі обвинувачення, осуд кого-, чого-небудь.

— Що ж ти хочеш? — спитав секретар, вислухавши десятихвилинну обвинувальну промову агронома, з якої він ніяк не міг зрозуміти, чим же, власне, завинив Сагайдак (Добр., Тече річка.., 1961, 127).

2. юр. Який містить у собі судове обвинувачення; стос. до судового обвинувачення.

Він уважно перечитав всю справу Шевченка і здивувався: був там і обвинувальний акт, і протоколи допитів, і вирок. Не було тільки тих віршів, за які спіткала його така жорстока доля (Тулуб, В степу.., 1964, 79);

Обвинувальний висновок.