1. Словник української мови в 11 томах

обвинуватити

ОБВИНУВА́ТИТИ див. обвинува́чувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обвинуватити — обвинува́тити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обвинуватити — [обвиенуватиетие] -ачу, -атиеш; нак. -ат', -ат'теи Орфоепічний словник української мови
  3. обвинуватити — див. обвинувачувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обвинуватити — ОБВИНУВА́ТИТИ див. обвинува́чувати. Словник української мови у 20 томах
  5. обвинуватити — ЗВИНУВА́ЧУВАТИ кого в чому (вважати кого-небудь винним у чомусь), ОБВИНУВА́ЧУВАТИ, ВИНИ́ТИ кого за що, в чому, ОСКА́РЖУВАТИ заст.; ВИНУВА́ТИТИ перев. без додатка, ІНКРИМІНУВА́ТИ кому що, кого в чому; ПРИПИ́СУВАТИ, ПРИШИВА́ТИ розм. (перев. безпідставно). Словник синонімів української мови
  6. обвинуватити — Обвинува́тити, -ва́чу, -ва́тиш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. обвинуватити — Обвинуватити см. обвинувачувати. Словник української мови Грінченка