обвинуватити
обвинува́тити
[обвиенуватиетие]
-ачу, -атиеш; нак. -ат', -ат'теи
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обвинуватити — обвинува́тити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- обвинуватити — див. обвинувачувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обвинуватити — ОБВИНУВА́ТИТИ див. обвинува́чувати. Словник української мови у 20 томах
- обвинуватити — ЗВИНУВА́ЧУВАТИ кого в чому (вважати кого-небудь винним у чомусь), ОБВИНУВА́ЧУВАТИ, ВИНИ́ТИ кого за що, в чому, ОСКА́РЖУВАТИ заст.; ВИНУВА́ТИТИ перев. без додатка, ІНКРИМІНУВА́ТИ кому що, кого в чому; ПРИПИ́СУВАТИ, ПРИШИВА́ТИ розм. (перев. безпідставно). Словник синонімів української мови
- обвинуватити — Обвинува́тити, -ва́чу, -ва́тиш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- обвинуватити — ОБВИНУВА́ТИТИ див. обвинува́чувати. Словник української мови в 11 томах
- обвинуватити — Обвинуватити см. обвинувачувати. Словник української мови Грінченка