1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обвинувальний

обвинува́льний

-а, -е.

1》 Який містить обвинувачення, осуд кого-, чого-небудь.

2》 юр. Який містить судове обвинувачення; стос. до судового обвинувачення.

Обвинувальний вирок — судовий акт, який містить формулювання звинувачення і встановлює міру покарання особі, яку притягнуто до кримінальної відповідальності.

Обвинувальний висновок — мотивоване рішення слідчого (чи особи, яка робила дізнання) про формулювання звинувачення осіб, притягнених до карної відповідальності, і про направлення справи прокурору.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обвинувальний — обвинува́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. обвинувальний — ОБВИНУВА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який містить у собі обвинувачення, осуд кого-, чого-небудь. – Що ж ти хочеш? – спитав секретар, вислухавши десятихвилинну обвинувальну промову агронома, з якої він ніяк не міг зрозуміти, чим же, власне, завинив Сагайдак (С. Словник української мови у 20 томах
  3. обвинувальний — ОБВИНУВА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який містить у собі обвинувачення, осуд кого-, чого-небудь. — Що ж ти хочеш? — спитав секретар, вислухавши десятихвилинну обвинувальну промову агронома, з якої він ніяк не міг зрозуміти, чим же, власне, завинив Сагайдак (Добр. Словник української мови в 11 томах