обвівання

ОБВІВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. обвіва́ти.

Внаслідок обвівання вітром каміння в пустині на його поверхні лишаються сліди діяльності вітру у вигляді хвилястих маленьких жолобків (Курс заг. геол., 1947, 89).

Значення в інших словниках

1. обвівання — обвіва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. обвівання — -я, с. Дія за знач. обвівати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обвівання — ОБВІВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. обвіва́ти. Внаслідок обвівання вітром каміння в пустині на його поверхні лишаються сліди діяльності вітру у вигляді хвилястих маленьких жолобків (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах