обвіювання

ОБВІ́ЮВАННЯ¹, я, с. Дія за знач. обві́ювати¹.

Впасти [хочеться] від утоми, сонячних обвіювань і млості в ліктях (Рудь, Гомін.., 1959, 17).

ОБВІ́ЮВАННЯ², я, с. Дія за знач. обві́ювати².

Значення в інших словниках

1. обвіювання — обві́ювання 1 іменник середнього роду обдування; обмахування обві́ювання 2 іменник середнього роду відділяння зерна від полови  Орфографічний словник української мови
2. обвіювання — [оубв’ійуван':а] -н':а  Орфоепічний словник української мови
3. обвіювання — I -я, с. Дія за знач. обвіювати I. II -я, с. Дія за знач. обвіювати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обвіювання — ОБВІ́ЮВАННЯ¹, я, с. Дія за знач. обві́ювати¹. Впасти [хочеться] від утоми, сонячних обвіювань і млості в ліктях (М. Рудь). ОБВІ́ЮВАННЯ², я, с. Дія за знач. обві́ювати². Обвіювання зерна.  Словник української мови у 20 томах