обвіювання
ОБВІ́ЮВАННЯ¹, я, с. Дія за знач. обві́ювати¹.
Впасти [хочеться] від утоми, сонячних обвіювань і млості в ліктях (Рудь, Гомін.., 1959, 17).
ОБВІ́ЮВАННЯ², я, с. Дія за знач. обві́ювати².
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обвіювання — обві́ювання 1 іменник середнього роду обдування; обмахування обві́ювання 2 іменник середнього роду відділяння зерна від полови Орфографічний словник української мови
- обвіювання — [оубв’ійуван':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
- обвіювання — I -я, с. Дія за знач. обвіювати I. II -я, с. Дія за знач. обвіювати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обвіювання — ОБВІ́ЮВАННЯ¹, я, с. Дія за знач. обві́ювати¹. Впасти [хочеться] від утоми, сонячних обвіювань і млості в ліктях (М. Рудь). ОБВІ́ЮВАННЯ², я, с. Дія за знач. обві́ювати². Обвіювання зерна. Словник української мови у 20 томах