обвіювання
обві́ювання 1
іменник середнього роду
обдування; обмахування
обві́ювання 2
іменник середнього роду
відділяння зерна від полови
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обвіювання — [оубв’ійуван':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
- обвіювання — I -я, с. Дія за знач. обвіювати I. II -я, с. Дія за знач. обвіювати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обвіювання — ОБВІ́ЮВАННЯ¹, я, с. Дія за знач. обві́ювати¹. Впасти [хочеться] від утоми, сонячних обвіювань і млості в ліктях (М. Рудь). ОБВІ́ЮВАННЯ², я, с. Дія за знач. обві́ювати². Обвіювання зерна. Словник української мови у 20 томах
- обвіювання — ОБВІ́ЮВАННЯ¹, я, с. Дія за знач. обві́ювати¹. Впасти [хочеться] від утоми, сонячних обвіювань і млості в ліктях (Рудь, Гомін.., 1959, 17). ОБВІ́ЮВАННЯ², я, с. Дія за знач. обві́ювати². Словник української мови в 11 томах