обгонити
ОБГО́НИТИ, ню, ниш, недок., ОБІГНА́ТИ, обжену́, обжене́ш, док., перех. Те саме, що обганя́ти¹.
Поки обгонили їх косарі, помовчали дівчата (Головко, І, 1957, 115);
— Як ідуть тут кілька полків маршем, то ніяк обгонити передніх, товаришу гвардії майор (Гончар, III, 1959, 207).
Словник української мови (СУМ-11)