обголіти
ОБГОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.
1. Стати голим, непокритим.
Обголіли дерева восени (Сл. Гр.).
2. розм. Зубожіти, збідніти.
— Тепер от і сам обголів так, що й пучки лізуть із чобіт (П. Куліш, Вибр., 1969, 141).
Словник української мови (СУМ-11)