обголіти

обголі́ти

-ію, -ієш, док.

1》 Стати голим, непокритим.

2》 розм. Зубожіти, збідніти.

Значення в інших словниках

1. обголіти — обголі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обголіти — ОБГОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Стати голим, непокритим. Обголіли дерева восени (Сл. Б. Грінченка). 2. розм. Зубожіти, збідніти. – Тепер от і сам обголів так, що й пучки лізуть із чобіт (П. Куліш).  Словник української мови у 20 томах
3. обголіти — ОБГОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Стати голим, непокритим. Обголіли дерева восени (Сл. Гр.). 2. розм. Зубожіти, збідніти. — Тепер от і сам обголів так, що й пучки лізуть із чобіт (П. Куліш, Вибр., 1969, 141).  Словник української мови в 11 томах
4. обголіти — Обголіти, -лію, -єш гл. Обнажиться. Обголіли дерева в-осени. 2) Обѣднѣть, обнищать.  Словник української мови Грінченка