обголіти
обголі́ти
-ію, -ієш, док.
1》 Стати голим, непокритим.
2》 розм. Зубожіти, збідніти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обголіти — обголі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- обголіти — ОБГОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Стати голим, непокритим. Обголіли дерева восени (Сл. Б. Грінченка). 2. розм. Зубожіти, збідніти. – Тепер от і сам обголів так, що й пучки лізуть із чобіт (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах
- обголіти — ОБГОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Стати голим, непокритим. Обголіли дерева восени (Сл. Гр.). 2. розм. Зубожіти, збідніти. — Тепер от і сам обголів так, що й пучки лізуть із чобіт (П. Куліш, Вибр., 1969, 141). Словник української мови в 11 томах
- обголіти — Обголіти, -лію, -єш гл. Обнажиться. Обголіли дерева в-осени. 2) Обѣднѣть, обнищать. Словник української мови Грінченка