1. Словник української мови у 20 томах

обголіти

ОБГОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.

1. Стати голим, непокритим.

Обголіли дерева восени (Сл. Б. Грінченка).

2. розм. Зубожіти, збідніти.

– Тепер от і сам обголів так, що й пучки лізуть із чобіт (П. Куліш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обголіти — обголі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обголіти — -ію, -ієш, док. 1》 Стати голим, непокритим. 2》 розм. Зубожіти, збідніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обголіти — ОБГОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Стати голим, непокритим. Обголіли дерева восени (Сл. Гр.). 2. розм. Зубожіти, збідніти. — Тепер от і сам обголів так, що й пучки лізуть із чобіт (П. Куліш, Вибр., 1969, 141). Словник української мови в 11 томах
  4. обголіти — Обголіти, -лію, -єш гл. Обнажиться. Обголіли дерева в-осени. 2) Обѣднѣть, обнищать. Словник української мови Грінченка