обголіти

Обголіти, -лію, -єш

гл. Обнажиться. Обголіли дерева в-осени.

2) Обѣднѣть, обнищать.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обголіти — обголі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обголіти — -ію, -ієш, док. 1》 Стати голим, непокритим. 2》 розм. Зубожіти, збідніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обголіти — ОБГОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Стати голим, непокритим. Обголіли дерева восени (Сл. Б. Грінченка). 2. розм. Зубожіти, збідніти. – Тепер от і сам обголів так, що й пучки лізуть із чобіт (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах
  4. обголіти — ОБГОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Стати голим, непокритим. Обголіли дерева восени (Сл. Гр.). 2. розм. Зубожіти, збідніти. — Тепер от і сам обголів так, що й пучки лізуть із чобіт (П. Куліш, Вибр., 1969, 141). Словник української мови в 11 томах