обголіти
Обголіти, -лію, -єш
гл. Обнажиться. Обголіли дерева в-осени.
2) Обѣднѣть, обнищать.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обголіти — обголі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- обголіти — -ію, -ієш, док. 1》 Стати голим, непокритим. 2》 розм. Зубожіти, збідніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обголіти — ОБГОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Стати голим, непокритим. Обголіли дерева восени (Сл. Б. Грінченка). 2. розм. Зубожіти, збідніти. – Тепер от і сам обголів так, що й пучки лізуть із чобіт (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах
- обголіти — ОБГОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Стати голим, непокритим. Обголіли дерева восени (Сл. Гр.). 2. розм. Зубожіти, збідніти. — Тепер от і сам обголів так, що й пучки лізуть із чобіт (П. Куліш, Вибр., 1969, 141). Словник української мови в 11 томах