обгонити

Обго́нити, -ню, -ниш

гл. = обганяти.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обгонити — обго́нити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обгонити — [обгониетие] -н'у, -ниеш; нак. -он', -он'теи Орфоепічний словник української мови
  3. обгонити — -ню, -ниш, недок., обігнати, обжену, обженеш, док., перех. Те саме, що обганяти I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обгонити — ОБГО́НИТИ, ню, ниш, недок., ОБІГНА́ТИ, обжену́, обжене́ш, док., кого, що. Те саме, що обганя́ти¹. Поки обгонили їх косарі, помовчали дівчата (А. Головко); – Як ідуть тут кілька полків маршем, то ніяк обгонити передніх, товаришу гвардії майор (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  5. обгонити — ВИПЕРЕДЖА́ТИ (рухаючись в одному напрямку з ким-, чим-небудь швидше, опинятися попереду), ВИПЕРЕ́ДЖУВАТИ, ОБГАНЯ́ТИ, ОБГО́НИТИ, ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ, ОБМИНА́ТИ, ОПЕРЕДЖА́ТИ рідко, ПОПЕРЕДЖА́ТИ рідше, ПОПЕРЕ́ДЖУВАТИ рідше, ОБСТАВЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. обгонити — ОБГО́НИТИ, ню, ниш, недок., ОБІГНА́ТИ, обжену́, обжене́ш, док., перех. Те саме, що обганя́ти¹. Поки обгонили їх косарі, помовчали дівчата (Головко, І, 1957, 115); — Як ідуть тут кілька полків маршем, то ніяк обгонити передніх, товаришу гвардії майор (Гончар, III, 1959, 207). Словник української мови в 11 томах