обгонити

ВИПЕРЕДЖА́ТИ (рухаючись в одному напрямку з ким-, чим-небудь швидше, опинятися попереду), ВИПЕРЕ́ДЖУВАТИ, ОБГАНЯ́ТИ, ОБГО́НИТИ, ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ, ОБМИНА́ТИ, ОПЕРЕДЖА́ТИ рідко, ПОПЕРЕДЖА́ТИ рідше, ПОПЕРЕ́ДЖУВАТИ рідше, ОБСТАВЛЯ́ТИ розм. рідко, УПЕРЕДЖА́ТИ діал.; ОБСКА́КУВАТИ (верхи); ОБ'ЇЖДЖА́ТИ, ОБ'ЇЗДИ́ТИ (їдучи). — Док.: ви́передити, обігна́ти, перегна́ти, обмину́ти, опереди́ти, попере́дити, обста́вити, упереди́ти, обскака́ти, об'ї́хати. От ми наздоганяємо й випереджаємо довгу валку возів (І. Нечуй-Левицький); Настя пішла до хати, а з нею.. Грицько та Івась, одно другого випереджуючи (Панас Мирний); Дорослі хлопці та дівчата з вереском і реготом обганяли санчата дітвори (З. Тулуб); Їхній студебекер, розвинувши максимальну швидкість, уже обгонив колону (О. Гончар); Раптом машину на величезній швидкості перегнали два міліцейські мотоцикли (М. Зарудний); Десь хтось жене за нами, щоб нас перегонити (О. Кобилянська); — Це пане, переселенці, — додав Яким, стьобнувши гнідка, щоб мерщій обминути воза (Панас Мирний); Опередивши людей, тихими вулицями біжать Іван Микитей і Василь Букачук (М. Стельмах); Перекупки цілими зграями бігли стрівати їх (приїжджих), попереджаючи одна другу (Панас Мирний); (Степан:) Чорт (кінь) мій знамениту.. Стрілу обставив на цілих дві з чвертю секунди (О. Корнійчук); Пустився він так скоро, що й упередив передніх (Словник Б. Грінченка); Батько обскакав товариша, але товариш коня не віддав (з популярної літератури); Довго і марудно доводилося (Косинському) об'їжджати валки піших, широкі ряди кінноти (І. Ле).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обгонити — обго́нити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обгонити — [обгониетие] -н'у, -ниеш; нак. -он', -он'теи Орфоепічний словник української мови
  3. обгонити — -ню, -ниш, недок., обігнати, обжену, обженеш, док., перех. Те саме, що обганяти I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обгонити — ОБГО́НИТИ, ню, ниш, недок., ОБІГНА́ТИ, обжену́, обжене́ш, док., кого, що. Те саме, що обганя́ти¹. Поки обгонили їх косарі, помовчали дівчата (А. Головко); – Як ідуть тут кілька полків маршем, то ніяк обгонити передніх, товаришу гвардії майор (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  5. обгонити — ОБГО́НИТИ, ню, ниш, недок., ОБІГНА́ТИ, обжену́, обжене́ш, док., перех. Те саме, що обганя́ти¹. Поки обгонили їх косарі, помовчали дівчата (Головко, І, 1957, 115); — Як ідуть тут кілька полків маршем, то ніяк обгонити передніх, товаришу гвардії майор (Гончар, III, 1959, 207). Словник української мови в 11 томах
  6. обгонити — Обго́нити, -ню, -ниш гл. = обганяти. Словник української мови Грінченка