обголіти
ОБГОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.
1. Стати голим, непокритим.
Обголіли дерева восени (Сл. Гр.).
2. розм. Зубожіти, збідніти.
— Тепер от і сам обголів так, що й пучки лізуть із чобіт (П. Куліш, Вибр., 1969, 141).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обголіти — обголі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- обголіти — -ію, -ієш, док. 1》 Стати голим, непокритим. 2》 розм. Зубожіти, збідніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обголіти — ОБГОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Стати голим, непокритим. Обголіли дерева восени (Сл. Б. Грінченка). 2. розм. Зубожіти, збідніти. – Тепер от і сам обголів так, що й пучки лізуть із чобіт (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах
- обголіти — Обголіти, -лію, -єш гл. Обнажиться. Обголіли дерева в-осени. 2) Обѣднѣть, обнищать. Словник української мови Грінченка