обголіти —
обголі́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
обголіти —
-ію, -ієш, док. 1》 Стати голим, непокритим. 2》 розм. Зубожіти, збідніти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обголіти —
ОБГОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Стати голим, непокритим. Обголіли дерева восени (Сл. Б. Грінченка). 2. розм. Зубожіти, збідніти. – Тепер от і сам обголів так, що й пучки лізуть із чобіт (П. Куліш).
Словник української мови у 20 томах
обголіти —
ОБГОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Стати голим, непокритим. Обголіли дерева восени (Сл. Гр.). 2. розм. Зубожіти, збідніти. — Тепер от і сам обголів так, що й пучки лізуть із чобіт (П. Куліш, Вибр., 1969, 141).
Словник української мови в 11 томах