обголіти
ОБГОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.
1. Стати голим, непокритим.
Обголіли дерева восени (Сл. Б. Грінченка).
2. розм. Зубожіти, збідніти.
– Тепер от і сам обголів так, що й пучки лізуть із чобіт (П. Куліш).
Словник української мови (СУМ-20)ОБГОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.
1. Стати голим, непокритим.
Обголіли дерева восени (Сл. Б. Грінченка).
2. розм. Зубожіти, збідніти.
– Тепер от і сам обголів так, що й пучки лізуть із чобіт (П. Куліш).
Словник української мови (СУМ-20)