обдарений

ОБДА́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обдари́ти.

Непосидючий і бистрим дотепом обдарений, умів він кождого втягнути в розмову (Фр., VIII, 1952, 121).

Значення в інших словниках

1. обдарений — обда́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обдарений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обдарити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обдарений — ОБДА́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обдари́ти. Непосидючий і бистрим дотепом обдарений, умів він кождого втягнути в розмову (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах