1. Словник української мови в 11 томах

обдарений

ОБДА́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обдари́ти.

Непосидючий і бистрим дотепом обдарений, умів він кождого втягнути в розмову (Фр., VIII, 1952, 121).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обдарений — обда́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обдарений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обдарити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обдарений — ОБДА́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обдари́ти. Непосидючий і бистрим дотепом обдарений, умів він кождого втягнути в розмову (І. Франко). Словник української мови у 20 томах