обдряпаний

ОБДРЯ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обдря́пати.

[Жандарм:] Ба, що се у тебе, Миколо, таке лице обдряпане? (Фр., IX, 1952, 104);

*Образно. Злегка обдряпаний твердим холодом гудзиків і погонів, Доря припав з довір’ям до батька (Коцюб., II, 1955, 373).

Значення в інших словниках

1. обдряпаний — обдря́паний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обдряпаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обдряпати. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обдряпаний — ОБДРЯ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обдря́пати. [Жандарм:] Ба, що се у тебе, Миколо, таке лице обдряпане? (І. Франко); * Образно. Злегка обдряпаний твердим холодом ґудзиків і погонів, Доря припав з довір'ям до батька (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах