обдмухувати
ОБДМУ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБДМУ́ХАТИ, аю, аєш, док., перех. Те саме, що обдува́ти 2.
— Я ж її [хату] сама й мастила, й вигладжувала, пилочок обдмухувала. (Коцюб., І, 1955, 123);
Кукса.. вийняв пістолета і почав його обдмухувати з усіх боків (Кучер, Трудна любов, 1960, 289).
Словник української мови (СУМ-11)