обезбарвлювати

ОБЕЗБА́РВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗБА́РВИТИ, влю, виш; мн. обезба́рвлять; док., перех.

1. Робити безбарвним або надавати невиразного, однотонного забарвлення.

Оператор добуває спеціальне кобальтове скло, яке обезбарвлює декорацію (Ю. Янов., II, 1958, 28);

Ніч обезбарвить колишні речі (Зеров, Вибр., 1966, 246).

2. перен. Позбавляти своєрідності, яскравих особливостей; робити одноманітним, невиразним.

Одноманітність обезбарвлює мову і заважає виділити головне і цікаве (Думки про театр, 1955, 132).

Значення в інших словниках

1. обезбарвлювати — обезба́рвлювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обезбарвлювати — -юю, -юєш, недок., обезбарвити, -влю, -виш; мн. обезбарвлять; док., перех. 1》 Робити безбарвним або надавати невиразного, однотонного забарвлення. 2》 перен. Позбавляти своєрідності, яскравих особливостей; робити одноманітним, невиразним.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обезбарвлювати — ОБЕЗБА́РВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗБА́РВИТИ, влю, виш; мн. обезба́рвлять; док., що. 1. Робити безбарвним або надавати невиразного, однотонного забарвлення; знебарвлювати. Оператор добуває спеціальне кобальтове скло, яке обезбарвлює декорацію (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. обезбарвлювати — ЗНЕБА́РВЛЮВАТИ (робити безбарвним; робити що-небудь менш виразним), ОБЕЗБА́РВЛЮВАТИ. — Док.: знеба́рвити, обезба́рвити. Кажуть, що час знебарвлює спогади (О.  Словник синонімів української мови