обезбарвлювати
ОБЕЗБА́РВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗБА́РВИТИ, влю, виш; мн. обезба́рвлять; док., що.
1. Робити безбарвним або надавати невиразного, однотонного забарвлення; знебарвлювати.
Оператор добуває спеціальне кобальтове скло, яке обезбарвлює декорацію (Ю. Яновський);
Ніч обезбарвить колишні речі (М. Зеров).
2. перен. Позбавляти своєрідності, яскравих особливостей; робити одноманітним, невиразним.
Одноманітність обезбарвлює мову і заважає виділити головне і цікаве (з мемуарної літ.).
Словник української мови (СУМ-20)