обезкровлюватися
ОБЕЗКРО́ВЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ОБЕЗКРО́ВИТИСЯ, иться; мн. обезкро́вляться; док.
1. Ставати безкровним (у 1 знач.), дуже блідим внаслідок утрати або відпливу крові.
Щоки її стали бліді мов крейда, обезкровилися й губи (Автом., Щастя.., 1959, 115).
2. тільки недок. Пас. до обезкро́влювати.
Словник української мови (СУМ-11)