обезсилення
ОБЕЗСИ́ЛЕННЯ, я, с.
1. Дія і стан за знач. обезси́літи.
Ніколи приниженість духу, обезсилення не найдуть у неї співчуття (Коб., III, 1956, 53).
2. Дія за знач. обезси́лити.
Обезсилення ворога.
Словник української мови (СУМ-11)ОБЕЗСИ́ЛЕННЯ, я, с.
1. Дія і стан за знач. обезси́літи.
Ніколи приниженість духу, обезсилення не найдуть у неї співчуття (Коб., III, 1956, 53).
2. Дія за знач. обезси́лити.
Обезсилення ворога.
Словник української мови (СУМ-11)