обезчещений

ОБЕЗЧЕ́ЩЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до обезче́стити.

У "Наймичці" Карпенко-Карий змалював долю обезчещеної багатієм дівчини (Життя Саксаганського, 1957, 83).

Значення в інших словниках

1. обезчещений — обезче́щений дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. обезчещений — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до обезчестити. || обезчещено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обезчещений — ОБЕЗЧЕ́ЩЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до обезче́стити. І було мені слово Господнє, говорячи: Як відпустить хто жінку свою, й вона піде від нього, та стане за жінку для іншого чоловіка, чи вернеться ще він до неї?...  Словник української мови у 20 томах