обернення

ОБЕ́РНЕННЯ, я, с. Дія за знач. оберта́ти.

Обернення є такий логічний прийом, за допомогою якого підмет судження перетворюється в присудок, а присудок у підмет (Логіка, 1953, 76).

Значення в інших словниках

1. обернення — обе́рнення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. обернення — -я, с. 1》 Дія за знач. обертати. Обернення акорду муз. — такий вид акорду терцевої побудови, у якому нижнім є не основний тон, а інший складовий звук акорду. Обернення інтервалу муз.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обернення — ОБЕ́РНЕННЯ, я, с. Дія за знач. оберта́ти. Під час сонячних затемнень, коли диск Сонця закритий Місяцем, відбувається обернення ліній спектра (з навч. літ.); Обернення є такий логічний прийом, за допомогою якого підмет судження перетворюється в присудок, а присудок у підмет (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах