обернення

обе́рнення

-я, с.

1》 Дія за знач. обертати.

Обернення акорду муз. — такий вид акорду терцевої побудови, у якому нижнім є не основний тон, а інший складовий звук акорду.

Обернення інтервалу муз. — перенесення нижнього звука інтервалу на октаву вгору або верхнього – на октаву вниз.

2》 фот. Одержання спеціальною обробкою позитивного зображення (позитива) об'єкта на тому самому фотографічному матеріалі, на якому цей об'єкт знято.

Значення в інших словниках

1. обернення — обе́рнення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. обернення — ОБЕ́РНЕННЯ, я, с. Дія за знач. оберта́ти. Під час сонячних затемнень, коли диск Сонця закритий Місяцем, відбувається обернення ліній спектра (з навч. літ.); Обернення є такий логічний прийом, за допомогою якого підмет судження перетворюється в присудок, а присудок у підмет (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. обернення — ОБЕ́РНЕННЯ, я, с. Дія за знач. оберта́ти. Обернення є такий логічний прийом, за допомогою якого підмет судження перетворюється в присудок, а присудок у підмет (Логіка, 1953, 76).  Словник української мови в 11 томах