обжинати
ОБЖИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБЖА́ТИ, обіжну́, обіжне́ш, док., перех.
1. Жати навколо чого-небудь, обходячи його з усіх боків і залишаючи нескошеним; обкошувати.
Пшениченьку жну, а кукіль обжинаю (Чуб., V, 1874, 859);
// с. г. Готувати до жнив (ділянку і т. ін.), скошуючи краї.
Василь був у самому кінці колгоспних земель. Перевіряв, чи правильно обжали кутки ділянок його бригади, щоб завтра пустити комбайн (Десняк, Десну.., 1949, 267).
2. перев. док. Повністю закінчити у кого-небудь жнива.
Все ніколи. І обжала [удова], і обмолотила людей, а впала осінь — із прядивом упорує (Головко, II, 1957, 189).
Словник української мови (СУМ-11)