обжинковий
ОБЖИНКО́ВИЙ, а, е, етн. Стос. до обжинків.
Веснянки, гаївки, далі обжинкові пісні.. — це форми музичної творчості народу українського (Іст. укр. музики, 1922, 52);
// Вигот., зробл. у день обжинків з останніх зжатих стебел.
Люди вчасно вихопили панське жито, одначе ніхто в цьому році не приніс панові ні зажинкового, ні обжинкового снопа (Стельмах, Хліб.., 1959, 590);
Обжинковий вінок.
Словник української мови (СУМ-11)