обзолочений

ОБЗОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обзолоти́ти.

Василина пливла по залі, як хмара серед неба, обзолочена світом сонця (Н.-Лев., II, 1956, 68).

Значення в інших словниках

1. обзолочений — обзоло́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обзолочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обзолотити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обзолочений — ОБЗОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обзолоти́ти. Василина пливла по залі, як хмара серед неба, обзолочена світом сонця (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах