обкаляний

ОБКА́ЛЯНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до обкаля́ти.

Жертви вранішнього морського бою були обдерті й обкаляні (Ю. Янов., II, 1958, 202).

Значення в інших словниках

1. обкаляний — обка́ляний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. обкаляний — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до обкаляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обкаляний — ОБКА́ЛЯНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до обкаля́ти. Жертви вранішнього морського бою були обдерті й обкаляні (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах