обичайність
ОБИЧА́ЙНІСТЬ, ності, ж., заст. Властивість за знач. обича́йний 2.
Се було свідоцтво, .. що Петро Гарасимів, 11 літ, скінчив однокласову [однокласну] школу в тім селі і проявив дуже добру пам’ять, цікавість, пильність і взірцеву обичайність (Фр., IV, 1950, 43).
Словник української мови (СУМ-11)